Методика визначення обсягу авторського і видавничого оригіналів

Для визначення кількості знаків у рядку суцільного тексту необхідно підрахувати їх загальну кількість у 10 повних рядках і розділити отриману суму на 10. Результат округлити до найближчого цілого.

Наприклад: 563:10 = 56,3 » 56, де 563 – загальна кількість знаків у 10 рядках.

• Якщо текст оригіналу надрукований у двох і більше шпальтах, то спочатку підраховується загальна кількість знаків у десяти повних рядках кожної шпальти окремо, потім отримана сума ділиться на десять.
• Підрахунок обсягу додаткового тексту (виносок, приміток, коментарів, висновків, списку літератури і т. ін.) виконується аналогічно підрахунку обсягу основного тексту.

Кількість знаків і рядків у вертикальних і горизонтальних таблицях визначається окремо за кожною графою таблиці.

Горизонтальні лінійки (верхні, заголовні, у перерізах тощо) у підрахунок рядків не входять, за виключенням підсумкової, яка прирівнюється до одного рядка. Заголовки і підписи до таблиць рахують за рядок основного тексту.

Елементи заголовків боковиків таблиць, що повторюються на наступних сторінках оригіналу, а також рядки, утворені з технічних причин (наприклад "Продовження таблиці 1"), з підрахунку виключаються.

Кількість знаків у формулах слід визначати шляхом їх візуального прирівнювання набірним знакам у рядку.

• Якщо формула в оригіналі займає 3/4 і більше рядка верстки, то вона містить 62 знаки,
• Якщо 2/3 – 58 знаків.
• Якщо 1/2 – 37 знаків.
• Якщо 1/3 – 25 знаків.

Під час підрахунку обсягу віршованого матеріалу слід відрізняти вірші, написані автором даного оригіналу, і вірші, що наведені у вигляді цитат і прикладів.

У першому випадку підраховується загальна кількість рядків, потім отримана сума ділиться на 700, у другому – підрахунок здійснюється аналогічно підрахунку обсягу суцільного тексту, тобто кількість знаків у рядку даного вірша множиться на кількість його рядків і ділиться на 40 000 знаків.

В обсяг авторського оригіналу входить тільки той графічний матеріал, який створений і поданий автором. У протилежному випадку він входить до обсягу видавничого оригіналу, при цьому методика його підрахунку залишається тією ж.

Підраховується площа рисунка, кожного зображення у квадратних сантиметрах з урахуванням масштабу його зменшення чи збільшення (масштаб змінювання оригіналу визначається за допомогою художнього редактора), тобто при підрахунку обсягу враховується та площа рисунка, яку він буде займати у верстці.

Рисунок, що має непрямокутну форму, вимірюється за площею прямокутника, у який може бути вписаний. Отримана сума площі, що зайнята рисунками, переводиться в авторські аркуші з підрахунку 3 000 см2 на один авторський аркуш.

Наприклад, авторська ілюстрація площею 50 см2 у книзі при ступені зменшення її 2/5 становитиме 8 см2.

Один авторський аркуш (3 000 см2), якщо площа рисунків 40, 70, 150 см2, вміщує відповідно 75, 43 і 20 рисунків.

В обліково-видавничих аркушах вимірюють обсяг усього видання, включаючи елементи, які не є продуктом творчості автора (передмова від видавництва, вихідні відомості, колонцифри, колонтитули).

Для визначення орієнтовного обсягу оригіналу в обліково-видавничих аркушах працівники книжкових редакцій користуються наведеними нижче емпіричними даними: