Краса людини в життєвих практиках культури

У монографії авторка висвітлює свою думку про відомий вислів Ф. Достоєвського – «Краса врятує світ». Саме про те, що не випадково використовується слово «світ», а не просто «людина». Краса повинна врятувати світ як міжособистісну комунікацію, культурну спільноту людей. Така постановка питання робить феномен краси фундаментальною проблемою не лише естетики, а й філософської антропології, філософії культури, етики та соціальної філософії. Усе це є особливо актуальним для сучасного ринкового суспільства, в якому краса підміняється гламурністю. Дослідниця аналізує красу людини в життєвих практиках культури в усій її цілісності – від тілесної краси до краси світогляду особистості, її вчинків і відносин у сім’ї та суспільстві.
Монографія рекомендована для студентів, аспірантів, викладачів, вчених і шукачів відповіді на запитання про сенс й призначення краси людини.